Ти знову вирвав слово
І не даєш сказати знову
Поривом загадкового облому
Торкаєшся край настрою мого
Мережуватими думками,
Що сховані поміж кольорами
Ти видаєш це знову й знову
Вриваєшся раптово
Зникаєш загадково
Так ніби зовсім випадково
В поштовій скриньці залишиш це чудове слово
Варте по-ві-тря мого…….