(навіяне)
Я кохала, а може й досі
У спогадах, як у колоссі
Купаюся і потопаю
Немає тому кінця-краю
Загублена в серці романтики
Прив'язана вузликом з бантиком
До того казкового літа
Де я у кохання одіта
Де зорі знов падають з неба
Де нам фейєрверків не треба
Де ми прокидаємось разом
"Сьогодні!" було нашим гаслом
І я знов у тому сьогодні
Де ми на цілунки голодні
Згубилися наші там тіні
Як в мареві, як у видінні
Хоч сплинуть дні, місяці, роки
У горах загубляться кроки
В зеленій, примарній траві
Та ти знов наснишся мені...
красиво...дуже.
Але критика має бути конструктивною))Попрацюйте,будь ласка,над ритмом,особливо 2 строфа.
І одіта...впринципі вписується лексично,але це не українське слово)А так,автор-молодець)
Ярослава Ткач відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
