Затирається слід, що зробила колись в твоїй долі,
я навшпиньках ще раз пробіжу по тендітному краю.
Ти ж мені крила дав перед тим, як ти дав мені болю, -
ти в мені ще живий. За тобою я досі страждаю.
Не кидай вголос фраз, не даруй мені пафосно квітів,
просто тихо прийди, обіймаючи знов мою спину.
Я навшпиньках ще раз пробіжуся по краю тендітно, -
ти в мені ще живий. За тобою і досі я гину.
Галинко! Ти - достеменна жінка! Такого щирого і відвертого вірша я не зустрічав. Усі жінки, хочуть показати, які вони незалежні і сильні, але чоловіки їм конче потрібні!!! Я щиро бажаю тобі зустріти, того, єдиного і неповторного! Як мало Вас таких залишилось...
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Який же гарний коментар!!! Дякую, такі приємні і щирі слова вселяють в мене віру
