Запас міцності, запас мужності,
Вже виходить з мене нанівець,
У думках моїх нема пружності,
І зламався навпіл знов олівець.
Мабуть в дійсності, за реальністю,
Я вигадую весь з ілюзій світ,
А насправді все є банальністю,
Просто серце моє замерзає в лід.
Безнадійністю, йду у вічності,
Наче й з піднятою я головою,
Та в очах моїх нема гідності,
Сухо спрагою в роті за водою.
Може радістю, це є людяність,
Тобто всі ми є сестри і брати,
І своїй душі лише відданість,
Головне в житті - то себе люби.
17.01.2011
