Я божеволію…як же бути?
Я обскубла собі два крила
І де узяти собі спокути?
Як жити так, як раніш жила?
І роздирають мій змучений мозок
Думки кинджалами каяття
Мій розум, о, мій дитячий розум
Залишив мя на усе життя
Стікають два мовчазних ручАї
З моїх, ніби коні гнідих очей.
О, Совісте, ти мене прощаєш?
Торкнувся сон до холодних плечей…
