Не приклоняти голову
І перед ідолом німим
Дивитись вище сонця, бути вище неба
Хтось сліпо за кумиром йде своїм,
Та ідеалом кожен є самим для себе
Ви поклоняєтесь і вірите в добро
Безповоротно що іде від нього,
Та бездоганним може бути тільки зло,
А жити й просто вірити, мабуть, нетреба
Не приклоняти голову ні перед ким, ні перед чим
І навіть перед "ідолом німим" нізащо,
Бо ідеальним може бути тільки зло
Добра ж чекати можна лиш від себе
