Чи лиш простий закон природи,
Чи є в цім клімату вина?
Коли приходить вкотре осінь,
У барви сповнена вона!
Листки летять, немов з полону
В дерев навколо, стелять шлях.
Багряне, жовте і червоне -
То фарби пензля у гаях.
А небо сизе, хмари темні,
Дощі - осіння дітвора:
Живі, холодні, не даремні -
Пшеницю сіяти пора!
І птахи всі, вже там де південь -
Прощання клич, летять ключі.
Натхнення спів, чарівних здійснень -
Крокує осінь вдень, вночі.
А потім вже зима настане,
Крізь листопад, яка, спішить.
Коли укриється туманом,
Прощання осені - це мить.
24.09.2010
