Мені не друг, мені не ворог…
Мені не світло, і не тінь.
Думки затерти хочу в порох,
І не відчути рук тремтінь.
Мені не Бог, і не нечистий,
Мені не день, мені не ніч.
Я вже давно під твоїм тиском, -
Бодай тепер мене не клич.
Мені не вірш, мені не проза,
Мені не зло, і не добро.
Гнила в душі стара заноза,
І так давно розбите скло.
Мені не біль, мені не щастя,
Мені не сльози, і не сміх.
Ти серце міг моє украсти,
Та зберегти його не зміг.
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не тиша, і не крик.
Я так втомилась йти по колах,
Де ти байдуже бути звик.
та я просто вважаю, що якщо люди разом навіть тиждень - то вже сімья попри того, що ніяк не оформлена.
бо в мені не вкладується в голові, що можна казати дівчині КОХАЮ і при тому не мати наміру взяти її на все життя
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, я теж думаю, що такими словами не розкидаються впусте.
звабити - то легко і приємно. а от кожен день милувати, турбуватися, жити кожен день - на те треба покласти вагомі зусилля. а працювати над сімейним щастям не кожний хоче, бо працювати треба тяжко ото й кидають і зникають
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та зараз і не про сімейне йдеться. Просто втечами і зникненнями ніколи не завоюєш довіри. В будь-якому разі, згідна.
ото й кидають і зникають
