спів пташиний в липневих дощах
тягне хмари в вишневі сади
закрадається у тіло страх -
кожен спогад як частка біди
річ не в тому що горе чиєсь
так бентежить птахів голоси
а у тому що кожне з сердець
світ до неба не буде нести
чи то липень усьому вина
що дощами знебарвлює літо
хто не знає а й знає - дарма
світ начхав на усіх взагалі-то
