Стрілка годинника полетіла назад,
Вона прорвалас крізь ивій зорепад.
Стерлися на долоні лінії долі,
З пам\"Яті зникла ілюзія волі...
Знов босими ногами у теплий сніг,
Знов перейшовши за банальності поріг.
А краплі дощу впали в пилюку,
в болоті змісивши іще одну муку...
18.03.10
