Були малими ми дітьми,
Хоч наша зрілість нам ввижалась.
Шукали смак життя на дні...
Що там знайти ми сподівались?
Було амбіцій через край,
Себе дорослими вважали...
І заблукали ми, нажаль -
Не те, що треба, цінували...
В тумані й димі ми знайшли
Життя зі смаком алкоголю,
І шляхом тим чомусь пішли,
Хоч шлях той був гіркий до болю.
І я пішла туди як всі...
Хтозна ще скільки б там блукала,
Якби я янгола свого
У тій пітьмі не відшукала.
То він навчив мене життю,
Боровся довго і старанно...
І зруйнував він ту пітьму,
Що поглинала мене вправно
Йому я сердце віддала,
Адже йому я довіряю.
Як вчасно я його знайшла,
Як добре, що його я маю.
15.07.08.
