До фанатiв нам iз кумом ще далеко, друзi, 
Та м’яча ще пацанами ганяли у лузi. 
Вболiвали за "Динамо", за львiвськi "Карпати",
Коли тi в часи далекi ще умiли грати. 
А було: на стадiонi матчi оглядали -
Це пiзнiше вже на ньому базар заснували. 
Одним словом, як всi люди, знались на футболi
За що можемо тепер ми подякувать долi. 
Подались ми в свiт за очi грошi заробляти
I прийшлось нам стадiони їхнi будувати, 
А тепер у цих палацах - не назвеш iнакше -
Європейського турнiру почалися матчi. 
Ось i ми собi команду стали вибирати
За яку на тих змаганнях з кумом вболiвати. 
Нашi ж "кадри" де лиш можна ще торiк програли
I на "золотi" Європи хрест намалювали. 
Мiж шiстнадцяти достойних годi розiбратись, 
Тож, говорю я до кума: -Досить "напрягатись"!
Ми на цiй землi живемо, на хлiб заробляєм
I не грiх, коли за них-же ми повболiваєм. 
Щоби спрагу побороти, взяли ящик пива, 
Бо в цi днi якраз настала спека неможлива. 
Одним словом, як належить ми ся готували -
Навiть шалика купили - "Форса, Португали!" 
Перший матч, як i належить, господарi грають, 
А їх всi телеканали наперед вiтають. 
День i нiч гуляють "фани" цiлої країни, 
Та, як кажуть, прийшли греки - принесли цитрини... 
Я ще терплю - все ж не нашi, а кум "запалився",
Так то взяв собi до серця - ледь з нiг не звалився. 
Пiсля матчу тихо в мiстi, ледве чути кроки -
Видно десь перехвалили, накликали вроки. 
Не сигналять у машинах, не гримить залiзо, 
Навiть нам, якщо по-правдi, пиво не полiзло. 
Мало ще, що Україна всюди програвала, 
То тепер ще й португальцi сильно пiдкачали. 
Днi iдуть. Чекаєм матчу. Куму не сидиться, 
Тож вiн вирiшив надвечiр пройти по столицi, 
(Бо вона в цi днi сiяє, прибрана на славу), 
Та й потрапив до кав’ярнi на горнятко кави. 
А в цей день англiйську збiрну французи розбили
I бiду англiйськi "фани" добре пiдмочили. 
Пiсля прийнятого "Вiскi" руки зачесались, 
Аж тут ще такi, як кум мiй, як на зло, попались. 
Поки кум у тому всьому зорiєнтувався, 
Нeбагато бракувало, щоб без вух зостався: 
В хiд пiшли пляшки порожнi; стали все ламати -
Довелося полiцейським кийки дiставати. 
Як кiннота пiдоспiла, то пiдряд всiх "прали" -
Ледве кум мiй встиг сховатись, щоб не пов’язали. 
I тепер вiн вже про каву слухати не хоче, 
Лиш у дзеркалi побачить "пiдсиненi" очi. 
Але "нашi", (чи не нашi?) не упали духом -
Ми ж бо щиро їм бажали "нi пера, нi пуху!" 
З росiянами у матчi трохи потиснули
I жадану перемогу все-таки здобули! 
Ось на що дивитись треба iмпортним туристам: 
Як святкує перемогу i село, i мiсто. 
Лиш свисток суддi фiнальний глядачi почули, 
То здалось - про все на свiтi воднораз забули. 
Обнiмались, цiлувались i старi, i дiти, 
Рiзнобарвнi феєрверки почали свiтити, 
По дорогах мчали авто з ввiмкненим сигналом, 
У кав’ярнях аж до ранку музика лунала. 
Стiльки радостi: здавалось - "золото" в кишенi, 
Та на мою думку краще - "горобець у жменi".
Ми, звичайно, вдвох iз кумом так не вар’ювали
I в тiм тлумi всенароднiм ледве-що заспали. 
...Пiд веселi ритми самби, вiдзвуки клаксонiв
Сниться київське "Динамо": ще Блохiн, Бессонов... 
Грає збiрна України у фiналi "Євро",
Проти наших - португали. Напруженi нерви. 
"Нуль - один" на нашу користь. Хвилина зостала! 
Емiгранти з прапорами на трибунах встали! 
Фiгу з Гомешом в атацi - жахлива картина -
Аж пiдскочив я на лiжку: "Форса, Україна!!!..." 
Так недовго, як то кажуть, i в "ящик зiграти",
Кум порадив делiкатно Кульпаркiв шукати: 
- Там завжди поможуть,- каже,- психотерапевти, 
Не дадуть тобi вiд сказу, мiй куме, померти. 
...Ох, емоцiї футбольнi - сплеск адреналiну! 
Не один вже вболiвальник Лiсабон покинув: 
Iз турнiру крок за кроком вилiтають "гранди" -
Натомiсть вперед виходять молодi команди. 
В чверть-фiналi ми iз кумом фест переживали, 
Та достойно, що казати, "нашi" виступали, 
Хоч мiй кум i сам не вiрив - дiйшло до закладу: 
Тож в обiд платити мусiв за цiлу бригаду! 
За англiйцями додому подались голандцi, 
Хоч "оранжевi" старались, аж зiпрiли... пальцi, 
Та не далися побити хлопцi-португали
I, о щастя, в результатi вийшли до фiналу. 
Радiсть виграного матчу годi передати -
Пивоварнi не встигали пиво виробляти. 
Весь народ на сто вiдсоткiв дружно веселився. 
...Замалим мiй кум в фонтанi був би не втопився: 
Де ж ми годнi були спати, коли всi гуляли! 
Та помилку допустили брати-португали: 
Не взяли собi до тями, можливо вiд спеки, 
Що в фiналi їх чекають знову ж-таки греки! 
Матч-реванш, нажаль, не вдався, хоч ми так бажали, 
Греки з тренером нiмецьким "наших" переграли. 
Стильний шалик на поличку з горя кум закинув: 
Зачекаємо на "Євро" збiрну України!...
---------------
Форса - força Portugal - взагалi - сила. В данiй фразi використовується як "Вперед, Португалiє" - бойовий заклик болiльникiв португальської збiрної.  
Прийшли греки - Мається на увазi програний перший матч господарiв збiрнiй Грецiї (1:2)  
Фiгу з Гомешом - Не згадуйте "фiгу", вона тут нi до чого. Це гравцi збiрної Португалiї Луiш Фiгу та Нуно Гомеш.  
Кульпаркiв - народна назва психiатричної лiкарнi у Львовi на вул. Кульпаркiвськiй 
Фест (Захiдно-українське) - Дуже, сильно 																											
														ID: 
															180838
														
														 
														
														
																													Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
															 
																																										дата надходження: 30.03.2010 22:39:31														 
														© дата внесення змiн: 30.03.2010 22:39:31														 
																													автор: Salvador
																											 
																										
																										
																								
												
												
													 Вкажіть причину вашої скарги
													
												
												
												
												
																							 |