Земля спелената стежками
Що йдуть до кожного з сердець
Немов построчена нитками
Де їх початок, де кінець!
Здається нам, що ми є кожен
Це наша радість, смуток, біль
Ні з ким на світі ми не схожі
Чому тоді в нас спільна сіль!!!
Чоло пітніє від роботи
Кохання збуджує всім кров
І всі належать до спільноти
Що вже не гріє вязка дров!
Відсіль єдине в нас начало
Житя розкручує спіраль
Коли дитя десь закричало
Це народилось інь чи янь!!!
