Я так молю не плюй мені у душу й далі
Не знищуй серце, що тепер горить
Вогнем скорбот, що я постійно терплю.
Не можу я надалі так ось жити.
Не прагну я від тебе крихт жалю,
Сама ж я винна, що відкрила душу.
Ви вдвох зробили вибір,
Мені ж із ним надалі ІСНУВАТИ.
