Ранковий проміть першим святом,
Пробився аж до наших снів,
Як німб,із янголом крилатим,
Це світло не лишило слів.
Сріблясте диво на рослинах,
Прозорі краплі чистих сліз,
У зачарованих хвилинах,
Повільно прокидався ліс.
Його ні з чим не порівняти,
Просто дивися і мовчи,
І ні на що не проміняти,
Все те,що зараз тут звучить...
