Я стану гострою стрілою,
Яка летить у небуття.
Залишу віру лиш з собою.
Й забуду хто і звідки я.
Покину стіни ці печалі
Такі холодні і пусті,
З яких од відчаю кричали
Мої приховані думки.
Явлюся попелом свободи,
Який розвіє вітер змін,
Щоби постати перед Богом
У вірі зміцненій твердим.
