А вже осінь, старіють дерева,
Старіють, немовби людина:
Гублять листя і вже не зелене, -
Як волосся втрачають сиве.
Височіють в глибокій задумі,
Мов людина, за крок до смерті,
Розмірковують щось, наче в тузі,
В діалозі з собою відвіртім.
Небо теж заодно посивіло,
Туга вкрила усе земне:
Звітрилось, задощило, зсиріло
...Осінь в зиму усіх нас зве...
06.09.2026
Автор: Світлана Крижановська
