Ранок наповнився кавою й хмарами
На підвіконні замріявся дощ...
Про що мовчиш чи говориш чи мариш
Про що це літо - не знаємо, що ж...
Просто дивитись з вікна на світанки
Чи прокидатись сред білого дня
Шляхом Чумацьким до зір чи піднятись
Чи ти за руки тримаєш мене...
Знаєш , не боляче вже йти по світу
Хай і долоні порожні уже
Я назбираю тепер ясних квітів
Хтось все одно нас з тобой стереже
