Розійшлися з тобою, учора
В різні боки стежками пішли
Ти жила, не давая простора
Просто так, сміючись, від нудьги
Та за звичкою знову покличу
Відповість мені в тиші, струна.
Знову вип'ю, вчорашнє накличу
Не любила, обманом, була.
ОбразлИво... заниє душа...
За вікном посміхається страх
Ти зі мною, як крига пливла,
А у мріях ти з іншим і в снах
І піду у холодний світанок,
Хоч весна на дворІ і шпаки.
Вийде сонце, зігріє цей ранок
Нам немає мостів... у ріки!
