Спіраль слідів чужих (переклад-адаптація "О серьёзном… ")
Багато так втрачаємо моментів…
Частіше ще втрачаємо людей.
Чимало забутих у списку абонентів,
І безліч мимо пройдених дверей.
До лиха ми долаєм кілометрів,
Та думок не знаходимо нових,
Відкладені про всяк запас проєкти
Утрачено під гнітом справ дрібних.
До фінішу ми лічим мегаметри
Від старту розпочавши свій похід.
Несемося до відведеної стрічки,
Попутно друзів назбирав та ворогів.
Роками вимірюючи надра життя
У плині сповільнених годин
Не бачимо, як секунд бархани з вітром
Схиляють чашу часу до низин.
Можливо, ціль не та у нас в пошані,
А може, ми шукаємо не там.
Обираєм шляхи, що іншим знані —
Ідучи по залишених слідах.
Напевно, просто вибрали стежину,
Закручену кимось у спіраль.
Бездумно знов довірились обману,
Ідемо в незбагнену нами даль.
І певно там шукаєм виправдання –
Залишитись у власному яру,
Щоб в обраному світі існування
Можливостей не бачити іскру.
Задуматись і шлях переобрати,
Що нам перешкоджає тут і знов?
Та інших геть відкинувши стандарти,
До власних йти, омріяних основ.
