Коли твоє мовчання догорить,
Напишеться останній із віршів,
Запамʼятай навік щасливу мить,
Де образ набуває форму слів.
Коли пітьма поглине грішний світ,
І кисень перекриє мотузок,
Згадай свій перший сонячний політ,
Достойний син величніших зірок.
І навіть в найтемніший із часів,
Коли твій дух у сутінках блукав,
Хтось всупереч законам двох світів
Простяг крило і світло у руках.