СИЛА НАДІЇ
У тінях тривог завмирає душа,
І в сутінках вже непомітні вогні.
Та крок — і стихають кошмари нічні,
Зникає у темряві чорна межа.
І я, попри біль трепетливий та страх,
На помацки йду в обіймах туману,
На поклик чуттів, слідами обману,
Стежками, дорогами в мареннях, снах.
Хоч гріх намагається душу схилить,
Неначе стискає в облуднім ярмі,
Та розум знаходить ідеї нові,
Коли настає невідомості мить.
І серце заб'ється в нерівний набат,
Як туга з небес грозою спадає.
Коли вже здається, що шляху немає,
Надія стає порятунком без втрат.
У дії народиться дух бойовий,
Де сумнів слабкий, а надія міцна,
Нарешті впаде у вагання стіна
І голос в душі зазвучить як новий.
Автори: Мирослав Манюк
Ю.С.
16.10.2025 – 19.10.2025