Десь натхнення знову пропало
Насупило брови наче дівча…
Не знаю чому так співпало,
Що знову на мене в образі вона?
Я хлопець не з наймудріших,
Щоб думки її вільно читати.
Може один із най най дурніших,
Але це вам краще сказати.
В образі на мене натхнення,
Її смаколиками я не підкуплю.
Набридло моє сіре будення,
Яким її я скоро погублю.
Десь, натхнення знову пропало
Сіє образи в дрімучих лісах.
Однак, щоб між нами не стало
Неодмінно зустрінемося з нею у віршах.
09.09.2025 Михайло Августин
