Не було у нас вибору, ми тут — свої,
Тож тікати в світи не було навіть думки.
Вже дванадцятий рік йдуть криваві бої,
Та війна не збирається йти за лаштунки.
Скільки люду лягло до землі без вини,
Скільки доль перервалося раптом на злеті...
Забрели в наші землі "ху@лові сини" —
Сіячі споконвіку сліз, горя та смерті.
Нині День Незалежності — свято, якби...
Не тривали бої та не гинули люди.
Ми не будемо знати ніколи ганьби,
Ця земля була нашою, є й вічно буде!
