Грію тобі руки подихом
ріжу на частинки апельсин.
Іншим часом мовив би, що досить
любощів із присмаком журби.
Ти моя і це є аксіомою
однозначним фактом та табу.
Божевільні істини? Боїшся їх?
І куди ж тікатимеш, куди?
Розірвати пу́та - ой, не просто:
уяви екватор замість них -
кількасот життів не буде досить,
аби серця бій призупинити.
Половина я, без тебе - пу́стка
обернись, благаю, й подивись:
де ще вчора панувала згуба,
нині по́рожньо і холодно, бо ти
ха́осом мене нево́лиш, думаєш,
що віддам тебе, що відпущу...
Моя дівчинко з м'яким тонким волоссям
( знай, що я тебе одну люблю )
добпе є! 
