Дай вкусити з щедрот твоїх, Боже!
В кого ж можу іще я просить
Як не в тебе, Творцю, ти лиш можеш
На руках своє чадо носить
Ти на мене пролий своє світло
Не кори, що з тобою на ти
Щоб життя новим цвітом розквітло
Від любові твоєй й доброти
Прояви свою щиру гостинність
Я наразі у тебе в гостях
І яви свою вірну прихильність
Щоб була наді мною як стяг
Застосуй свою чистую силу
Не ховаю свою сивину
Прошу Духа і Батька і Сина
Припини цю безглузду війну!
В чому ж іншому промисел божий
Як, для створеного з небуття
Не творити й обставини гожі
Для пристойного в світі життя?