не відав ні цвинтар ні морок
ні шерех у горах не знав
де ворон між срібних пацьорок
дріад смерекових лякав
не тих хто під зоряним небом
шукали сподіваний мед
а довготелесих з букетом
у мріях про власний сюжет
не відав ні морок ні цвинтар
ні ворон до серця не брав
ні боги загублених римлян
ні та що повзла поміж трав
і гучно шипіла в підлісок
де спав в сушняку вурдалак
що вабило дурня-гульвісу
до вічнозеленого Так
