Проснувся я, і поруч ти, кохана,
Співа від щастя серденько в мені,
Чарівна, люба, мила, незрівнянна,
Й здається, ніби все це бачу в сні.
Горять вогнем твої зелені очі,
Усмішка сонцем світить на лиці,
І серденько моє співати хоче,
Твоя голівка в мене на руці.
Й здається щастя більшого не треба,
Надворі літо, й поруч, люба, ти,
І сонце грає, мов на Паску в небі,
Такого щастя більш не віднайти.
Так хочеться допить нектар кохання,
Не відпускать голівоньку з плеча,
Для нас цей рай, наша любов остання,
Лиш Перемоги нам не вистача.
Та вірю я, настане й Перемога,
І будем нерозлучні я і ти,
Нам буде квітами устелена дорога,
Й за руки взявшись будем нею йти.
ID:
1041245
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.06.2025 14:33:01
© дата внесення змiн: 08.06.2025 14:33:01
автор: Амадей
Вкажіть причину вашої скарги
|
