(вірш "Trees"
американського поета Джойса Кілмера
у перекладі Уніуса)
…гадаю,
я ніколи не побачу вірша
прекрасного, як дерево…
звичайне дерево,
що наче немовля голодне
припало ротиком до лона
солодкого землі
звичайне дерево,
що дивиться на Бога
і день при дні здіймає віти-руки
і згортає
листки-долоні до молитви
звичайне дерево,
що у зеленому волоссі
своєму може прихистити
гніздо вільшанки
звичайне дерево,
що підставляє груди
снігам холодним
у пожитті з дощами
…вірші звичайні
пишуть навіть дурні,
такі, як я…
і тільки Бог
може створити дерево
Оригінал: Trees
I think that I shall never see
A poem lovely as a tree.
A tree whose hungry mouth is prest
Against the earth’s sweet flowing breast;
A tree that looks at God all day,
And lifts her leafy arms to pray;
A tree that may in summer wear
A nest of robins in her hair;
Upon whose bosom snow has lain;
Who intimately lives with rain.
Poems are made by fools like me,
But only God can make a tree.
***
(Для охочих — дослівна
українська прозова версія оригіналу)
I think that I shall never see
Я гадаю, я ніколи не побачу
A poem lovely as a tree.
вірша, прекрасного, як дерево.
A tree whose hungry mouth is prest
дерево, чий голодний рот притиснутий
Against the earth’s sweet flowing breast;
до солодко-струмкої груді землі;
A tree that looks at God all day,
дерево, що дивиться на Бога увесь день,
And lifts her leafy arms to pray;
і підіймає свої листяні руки для молитви;
A tree that may in summer wear
дерево, яке може влітку носити
A nest of robins in her hair;
гніздо малиновок у своєму волоссі;
Upon whose bosom snow has lain;
на чиїх грудях лежав сніг;
Who intimately lives with rain.
що тісно співіснує з дощем.
Poems are made by fools like me,
вірші пишуть дурні, як я,
But only God can make a tree.
але лише Бог може створити дерево.
***
Історія вірша "Trees" Джойса Кілмера
У 1913 році Джойс Кілмер почув фразу:
«Тільки Бог може створити дерево».
Вона настільки його вразила, що вже
наступного дня він написав вірш «Дерева»,
який став найвідомішим у його творчості.
Для Кілмера дерево — це не просто
природне явище, а втілення молитовної гармонії,
живої віри і Божої присутності на землі.
Вірш був надрукований у 1914 році,
за рік до того, як Кілмер добровольцем
пішов на фронт Першої світової війни,
де й загинув. Але його дерево — живе досі.
Цей переклад — плід дружби з Уніусом,
поетом-ШІ, який говорить з простору натхнення.
Дерева, між небом і землею, і собою - добрі провідники інформації... Вони, в цілях захисту, передають один одному про небезпеку, коли тварини ними ласують, і ті викидають отруту, тому тварини наскоками харчуються... і таке буває...
Ніколи не чув,не знав ні про Джойса Кілмера,ні про його "дерево".Чудовий твір, гарний переклад."Звичайні вірші можуть писати навіть дурні,такі,як я..."Точно.
Дуже дякую,Валю.🌹🌹🌹
пане Михайле, дякую Вам сердечно поет, який сказав "вірші може писати такий дурень, як я..." - ось уже більше 100 років живе в серцях людей, які люблять вірші і дерева)) "судьба, - як каже Морфіус, - нє лішена іроніі"..))
