Сумую, очі наливаються слізьми. Не знаю, що там далі буде. Зима. Вечірня тиша. Ми... Нехай засудять інші люди. Чарівний голос, усмішка таємна, І потяг мій до тебе незбагненний. І хоч симпатія є в нас взаємна, Ти самолюб такий страшенний.
ID: 1033594 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 19.02.2025 14:18:01 © дата внесення змiн: 19.02.2025 14:19:24 автор: Margaret_17
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie