*****
Війна, що точиться у нас,
Мине, мов сніг, розтане
Навік. Тоді і мирний час,
Що ми ждемо, настане.
Війна не буде розривать
Більш серце. Мир, що стане
У нашому краю тривать,
Тривать не перестане.
Тоді радітимемо ми.
Тоді ми будем жити
Усі щасливими людьми,
Забувши й як тужити.
Цей світлий, наче сонце, час
В бою вкрай нелегкому
Герої наближають в нас,
Що панувать нікому
В краю своєму не дадуть,
Бо він у них єдиний.
Кінець війні цій покладуть
Вони. Час швидкоплинний
Її мине, мине навік,
Тому що більш не буде
Війни, а мир лиш буде вік,
Як наш народ здобуде
Все ж перемогу у бою,
Що точиться й донині.
Він Україноньку свою
Боронить. Батьківщині
Він вірний, бо вона одна,
Як батько та як мати.
Не може рідна сторона
Інакшу матір мати.
Війна ще йде, та ми б’ємось
Зі злими ворогами
І перемоги доб’ємось,
Щоб мир був знову з нами.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
