Терпіння звичне для усіх, давно межі немає в нього, щоденно на душі тривога, не кожен витримати зміг... Загартувалися в біді, часто біля іконостасу, терпіння вистачить запасу, далі на Божому суді... Зустрінемося всі колись, тоді наступить час прозріння, і нагорода за терпіння, душу прийме небесна вись...
