Я прокидаюсь і думаю про тебе
дивлюсь у небо голубе крізь скло.
Холодно, я бачу на листячку трепет
В осені - шукаю твоє тепло.
Я думаю про тебе, тільки про тебе!...
Вдихаю ковток повітря в груди.
На крилах почуттів я лечу до тебе
Чую твій ніжний голос повсюди.
Відлунює музика високих октав
мінорна струна торкає душу.
Ходжу думкою, як журавель поміж трав-
В спогадах згадую зустріч першу.
За вікном, вже золота осінь - листопад...
Пройшло швидко життя, як не було.
Золотіє листям наш рай - осінній сад
Наше літечко птах взяв на крило .
Летить ,летить за вітром пожовкле листя,
Як мої роки у даль - небуття.
Стоять голі крони - дерева без листя
О, невже пройшло ,так швидко життя!.
Я слухаю музику чарівну пісню
Ту, що вчора співала ти мені.
Я зустрічаю -золоту осінь пізню
згораю, як листя у пломені.
Поїзд їде по маршруту літо-осінь
А кінцева зупинка вже зима.
А завтра , зима ,заметіль і морози
Мерзну від холоду...тебе нема.
Лиш ніжна пісня нагадує про тебе
Про твою ніжність ,ласку і любов.
Ти ,так далеко є від мене, лиш небо-
Кличе у рай літа до тебе знов.
Милує душу- осіння краса- пейзаж
В золотім багрянцю гаї, ліси.
У променях сонечка немов ермітаж
Чути столітніх дубів голоси.
Я прокидаюсь і думаю про тебе
В променях сонця бачу силует.
Світанкова зіронька манить до себе
і в уяві малюю твій портрет.
Прошу, тебе осене, поверни літо!
Там де виграє дзвінко водограй.
А у полі в пишних травах цвітуть квіти
Цвіте мого кохання -тихий рай.
НЕ ГРАЙТЕ У ЛЮБОВ!
Я, прошу вас ,ви не грайте у любов!
І не розкидайте слова на вітер.
Бо закохаєте у себе з розмов
Збаламутить нас гарних слів -епітет.
О, яка ви, красива бачу у сні!
Не сплю, думаю про вас дні, і ночі.
Ви немов би ніжна квітка навесні
І, я мрію тільки про вас щоночі.
Якщо не любити, не кажіть, слова:
Є хвиля -щастя, а море -розпуки.
Обман-то туман...є гостра булава
Звалює із ніг навіть дужі буки.
А закоханий демонструє любов
І віднайде ключі до твого серця.
Хоче стрітись із тобою знов, і знов
І п'єш слова ,як воду із відерця.
Не любите, то не грайте у любов !
Словами зруйнуєте чужу долю.
А самотній закохається зі слов !
І буде страждати душа до болю.
Зворушливо...
