Думаю про тебе

Я  прокидаюсь  і  думаю  про  тебе
дивлюсь  у  небо  голубе  крізь  скло.
Холодно,  я  бачу  на  листячку  трепет
В  осені  -  шукаю  твоє  тепло.

Я  думаю  про  тебе,  тільки  про  тебе!...
Вдихаю  ковток  повітря  в  груди.
На  крилах  почуттів  я  лечу  до  тебе
Чую  твій  ніжний  голос  повсюди.

Відлунює  музика  високих  октав
мінорна  струна  торкає  душу.
Ходжу  думкою,  як  журавель  поміж  трав-
В  спогадах  згадую  зустріч  першу.

За  вікном,  вже  золота  осінь  -  листопад...
Пройшло  швидко  життя,  як  не  було.
Золотіє  листям  наш  рай  -  осінній  сад
Наше  літечко  птах  взяв  на  крило  .

Летить  ,летить  за  вітром  пожовкле  листя,
Як  мої  роки  у  даль  -  небуття.
Стоять  голі  крони  -  дерева  без  листя
О,  невже  пройшло  ,так  швидко  життя!.

Я  слухаю  музику  чарівну  пісню
Ту,  що  вчора  співала  ти  мені.
 Я  зустрічаю  -золоту  осінь  пізню
згораю,  як  листя    у  пломені.

Поїзд  їде  по  маршруту  літо-осінь  
А  кінцева  зупинка  вже  зима.
А  завтра  ,  зима  ,заметіль  і  морози
Мерзну  від  холоду...тебе  нема.

Лиш  ніжна  пісня  нагадує  про  тебе
Про  твою  ніжність  ,ласку  і  любов.
Ти  ,так  далеко  є  від  мене,  лиш  небо-
Кличе  у  рай  літа  до  тебе  знов.

Милує    душу-  осіння  краса-  пейзаж
В  золотім    багрянцю  гаї,  ліси.
У  променях    сонечка  немов  ермітаж
Чути  столітніх  дубів  голоси.

Я  прокидаюсь  і  думаю  про  тебе
В  променях  сонця  бачу  силует.
Світанкова  зіронька  манить  до  себе
і  в  уяві  малюю  твій  портрет.

Прошу,  тебе  осене,  поверни  літо!
Там  де  виграє  дзвінко  водограй.
А  у  полі  в  пишних  травах  цвітуть  квіти
Цвіте  мого  кохання  -тихий  рай.



                   НЕ  ГРАЙТЕ  У  ЛЮБОВ!
Я,  прошу  вас  ,ви    не  грайте  у  любов!
І  не  розкидайте  слова  на  вітер.
Бо  закохаєте  у  себе  з  розмов
Збаламутить  нас  гарних  слів  -епітет.

О,  яка  ви,  красива  бачу  у  сні!
Не  сплю,  думаю    про  вас  дні,  і    ночі.
Ви  немов  би  ніжна  квітка  навесні
І,  я  мрію  тільки  про  вас  щоночі.

Якщо  не  любити,  не  кажіть,  слова:
Є  хвиля  -щастя,  а  море  -розпуки.
Обман-то  туман...є  гостра  булава
Звалює  із  ніг  навіть  дужі  буки.

А  закоханий  демонструє  любов
І  віднайде  ключі  до  твого  серця.
Хоче  стрітись  із  тобою  знов,  і  знов
І  п'єш  слова  ,як  воду  із  відерця.

Не  любите,  то  не  грайте  у  любов  !
Словами  зруйнуєте    чужу  долю.
А  самотній    закохається  зі  слов  !
І  буде  страждати  душа  до  болю.










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2022
автор: Чайківчанка