*****
Ой, недоленько, тікай
З нашого всіх краю
За далекий небокрай!
Щоб дійшла до краю
Ти, лихая, назавжди
І всі за собою
Замети свої сліди,
Щоб більш із тобою
Не тужили ми повік.
Доленько лиш щасна,
Ти прийди до нас навік,
Щоб ми всі, прекрасна,
Із тобою жили так,
Мов у справжнім раї,
З насолодою, усмак
В нашім ріднім краї
Кожну неповторну мить,
Що іде, минає.
Серце те, що стукотить
В грудях, так благає!
Ну, невже, невже його,
О щаслива доле,
Протягом життя всього
Так, неначе поле
Дощ рясний в спекотний день,
Будеш оминати
Стороною ти лишень?
Україна-мати
Потребує так тебе,
Як цей світ весь сонце,
Що крізь небо голубе,
Наче крізь віконце,
Світить, зігріває нас
Лагідно собою.
Так, усі ми повсякчас
Прагнемо з тобою,
Доленько щаслива, жить
І біди не знати,
Щоб із нею не тужить
Лиш і не страждати.
Не для того ж нам дано
Те життя, що маєм,
Хай і скінчиться воно
Все ж колись. Тримаєм
Ми його в собі, щоб жить
Тільки із тобою
Кожну неповторну мить
Часу, що стрілою,
Кулею у майбуття
Мчить без перестану
Протягом всього буття.
Із тобою стану
Я щасливий і усі
Люди. Лиш з’явися
У своїй усій красі.
В душу, в серце лийся,
Мов вода, о неземне,
Чарівнеє щастя,
Щоб усе життя земне,
Всі гіркі нещастя
Позабувши вмить, жили́
Ми лише з тобою,
Бо для цього ми й прийшли
В світ, а не з лихою
Долею страждати вік.
Тож, о світле щастя,
Ти прийди до нас навік,
Знищивши нещастя.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
ID:
963676
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Патріотична лірика
дата надходження: 23.10.2022 22:17:32
© дата внесення змiн: 23.10.2022 22:17:32
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
