Біжить вода, життя біжить, роки летять безмежно швидко, багато втрат, скромні пожитки, стрімко життя наше спішить! Спішить в незвідані краї, де вже багато рідних, друзів, живі за ними в вічній тузі, села спустошені, гаї! Потріскалась від ран земля, позапікалася від крові, ведуть у даль стежки тернові, долі людської земний шлях…
