О, люба осене свята.
Вкриваєш доли шатами.
Застигли вітер й суєта,
Лягають в квіт за хатами.
Як непорочності вуста,
Лататями - купавами.
Дощами впоєна доста,
Дивуєш світ проявами.
Багряна... любка золота,
Гориш в душі лампадками.
Зібрала промені руда.
В чоло вляглася складками.
У тиші... сплять мої літа
ПІд хмарками кошлатими.
В зеніті спокій і цнота,
Зове у даль сонатами.
Та ще... не спив з твого листа,
Веселками яскравими.
І не натішився доста,
Літами... та загравами.
Гарно! 
