Коли викриваєш справжнє обличчя людей,
Викликаєш і гнів,
Люди бояться своєї темряви.
Вони пробираються вгору скелями,
Переступають мертвих,
Спалюють геніїв.
Вони звичайні. Ходять в крамниці,
Готують їсти, дивляться в дзеркало,
Плекають правду свою.
Вони бояться своєї темряви
І не копають глибоко.
А ще вони вірять, що бачать душу чужу.
