Ми йшли за лінією долі
Шукали щастя в чистім полі,
З нами було воно в тім літі
Та осінь стрілась непомітно.
Нам вже зозуля відкувала...?
Я тихо в осені спитала...
А ти обняв мене за плечі:
Нам до душі й осінній вечір.
І соловейко не співає...
До інших в літо поспішає...
Промовив ти: "Осінні квіти-
квітують, і в серцях в нас - літо".
Встеляла осінь нам дорогу
Лягало золото під ноги,
Хоч і минуло наше літо
Душа не стомиться любити.
Галина Грицина.
