| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Я ВИП’Ю ОСІНЬ
|
Я вип’ю Осінь цю до дна…
Прогірклу, скисшу та солону,
Якщо і залишатимусь одна,
Позбавившись тенет полону…
Ця Осінь смаку сліз й біди,
Ночей безсонних до світанку,
Якщо й душевні рани обійти,
Тілесні болі розривають зранку…
Куди подівся солод та дурман,
Яким завжди була багата Осінь,
Де той п’янкий її густий туман,
Що золотом окроплює волосся…
Де її чари й той духмяний світ,
Що розливається душею й тілом,
Який і почуттям дає новий політ,
Такий, щоб знову жити захотіла…
Де дух її, зігріє що і п’янить,
Спокою присмаку й блаженства,
Коли струна в душі бринить,
Добравшись до самого серця.
Я вип’ю Осінь цю до дна…
Хоч приторна вона й холодна,
Вже краще нею отруюся я одна,
Вона якщо лише для цього годна…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
9.09.2020
ID:
888266
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.09.2020 11:51:23
© дата внесення змiн: 09.09.2020 15:13:47
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
 дякую
  МОЛОДЕЦЬ , ДУЖЕ ГАРНО.
дякую 
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
