Чому так складно: ти і я,
Троянди й розпач, ніч і біль.
Цей день фарбує все в червоний.
Твоя стріла влучає в ціль.
Я зафарбовую сторінку,
А час безжалісно тече.
Душа вмирає десь в затінку,
І в горлі трішечки пече.
Нас розчиняє захід сонця,
Хоч ми в безрадісних містах,
Занадто швидко й поодинці
Отак торуєм власний шлях.