Цілують ранки роси сивоокі,
Що трави у намисто зодягли.
Ногами босими день робить перші кроки
По тих стежках, що перед ним лягли.
А там усі земні його тривоги
І вечорових справ густий потік.
Одна в природи лиш бува дорога,
В людей – мільйон і не на рік – на вік!
7.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
