Усюди тиша. Просто мертва тиша...
У серці біль, пекельний біль війни...
В душі лишилась пустка...
Багато скажуть: ''мені все одно,
мені байдуже,вони померли нізащо,
вони ішли на смерть безлузду,
мені байдуже,в мене проблем ще вдосталь,
вони в землі закопані давно,вони померли,
а я живу,іще я тут живу...''
І слухаю я ці пусті слова...
І хочу я людей не знати...
Не хочу бачити людей...
Вони говорять і говорять, верзуть дурниці,
казна-що...
В душі у мене пустка...Немов би все забрав
чи ураган, чи буревій,не знати...
Майдан...Війна...Котли..Аеропорти...
Вони- ці речі,все спустошили в мені вони...
Я не забуду, довік не забуду...
Як йшли у бій і не верталися вони...
Герої підлої,жорстокої війни - вони...
Найкращі люди,що жили,раділи,йшли..
Вони герої будуть назавжди...
А зарз просто тиша...
Я все ж мовчу, і говорить не можу...
Герої ж не вмирають - сказать можу...
ГЕРОЯМ СЛАВА! 
