Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: безвихідь - ВІРШ

logo
Надія  Тополя: безвихідь - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

безвихідь

Розпроставши  руки,  вона  солодко  спала. Усмішка  раз-у-раз  з"являлася   на  її  лиці.  Вона   дивилась  сон  щасливого  майбутнього  і  лице  її  відзеркалювало  це  майбутнє.
- Мамо,  мамо,  проснись. Ми  хочемо  їсти,-ці  голоси  линули  немов  аж  із  під  землі: глухо,  безбарвно. Вона  відчувала  дотик  гарячих,  маленьких  пальчиків  на   обличчі,  відчувала  подих  гарячого  повітря  прямо  в  очі,  але проснутися  не  могла.     Не  могла  та  і  не  хотіла.  Що  чекає  її  в  цьому  реальному  світі?  Все  ті  ж  голі  стіни,  які  дивились  на  неї  сірістю,  Ящик  замість  стола,  застелений  газетою"Голос  України". Матраси  були  розкидані  по  підлозі.  Все,  що  можна  було  продати,  було  продано, все,  що  можна  було  купити,  було  куплено. І  от  тепер ,мабуть,  і  усе.  І  знову  ця  реальність  навалиться   всією  силою  на  її  голову. Тому  і  хотілось,  щоб  цей  дивовижний  сон  не  закінчувався.
-Мамо,  мамо,  проснись,мамо!
І  крізь  музику,  яка  линула  десь  з  глибини  свідомості,  чувся  дитячий  плач.Вона  інстиктивно  відкрила  очі.  Деякий  час  не  могла  з"ясувати,  де  вона.  Дві  пари  заплаканих  оченят   дивились  на  неї  благально  просячи  їсти. Той  плач пронизує  наскрізь  тіло,  душу,  свідомість. Як  хотілося б  закрити  вуха  і  очі  і  тікати  як  найдальше і  щоб  це  крик  не  зумів  її  наздогнати. Діти  просять  істи.  що  тут  такого?  Діти  просто  захотіли  їсти. Бажання  це  реальне  і  повністю  природне.
Але  що  робити,  коли  їжі  просто  немає? От  немає  і  годі. Що  робити  тоді? Як  жити?
- Не  кричіть. Зараз  щось  придумаємо.
Але  думки  ніякі  в  голову  не  йшли.  Просто  придумувати уже більше  не  було  чого. Роботи  не  було,  та  і  кому  вона  потрібна  була  така  робітниця-  з  дітьми,  та  й  ще  малими. Кому  треба  знати,  що  її  діти  хочуть  їсти.  Хіба  думала  вона,  що  не  зможе  прогодувати  своїх  дітей,  коли  вчилася  в  технікумі,  хіба  думала  проце,  коли  розлучалася з  п"яницею  чоловіком.  А  що  робити  зараз? Як  і  чим  накормити  своїх  дітей?
-Мамо,  мамусенько дай  щось  їсти.
-Мовчіть. мовчіть,  зараз  щось  найдемо.
Кожне  слово,  кожен  крик  краяв  душу,  пронизував  серце.  свердлив  мозок.  Як  жити  далі?
Підійшла  до  вікна,  відкрила... Свіжий  подих  повітря  тлумовиськом  вдарив  у  груди,  аж  запаморочилась  голова.  Перед  нею  відкривались  безмежні  простори
цієї  обмеженої  країни.  Було  видно  дахи  менших  будинків.  Вони  стояли  похмуро,  немов  їх  просторість  і  не  турбувала.
Замріялась.  А  як  би хотілось  полетіти  у  цю  безвість,  у  цю  просторість. Летіти  і  не  зупинятись.  Летіти  від  усього  цього  шаленства, суєти,  турбот. Летіти і   не  зупинятись.  І  вона  полетіла...



ID:  786621
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.04.2018 19:36:01
© дата внесення змiн: 09.04.2018 10:26:25
автор: Надія Тополя

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (448)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 17.04.2018 - 21:18
17 17 17 Надійко, проза - супер! Дуже сильно описаний трагізм людської долі. На жаль, таке буває...
 
Ольга Калина, 09.04.2018 - 07:36
А діти?
 
Надія Тополя відповів на коментар Ольга Калина, 09.04.2018 - 10:23
я вас розумію. Але так буває.
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
x
Нові твори
Обрати твори за період: