У кожного своя розмова,
Окремих слів щоденна зустріч.
Ніхто не слухає нікого,
Розлуками вкриває північ,
Де темрява загубить сонце,
Вітри попадають додолу.
Серця колишніх незнайомців
Землі почують тихий сполох.
Об’єднані знанням таємним,
Заплутують сліди у вічність.
Зустрінуться десь там, напевно,
Щоб посміятись з пересічних.
