Моїх вологих вій торкнись крилом священним,
Змахни сльозу,що вже гіркою стала,
Теплом безмежним душу обігрій,
У серце осінь не впускай багряну!
Лиш ти один мій біль сприймеш за свій,
Розділиш навпіл труднощі життєві.
Я знаю,ти мене завжди розрадиш,
А я ж тобі молитимусь завжди,
Мій янголе-хранителю небесний!
