У час нелюдської чесноти,
У гущі болісних подій,
Ти був для мене, наче Янгол
Та вітер для моїх вітрил.
Поміж укусів диких звірів,
Коли втрачала всі чуття,
Ти був для мене ясним сонцем,
Ти дарував мені життя.
У невагомості ілюзій
Реальність сміло майстрував,
А серед тисячі союзів
Ти мій Дедал та ідеал.
Недоля нам знайти свій розділ,
Хоч було тисячі підстав,
Тебе поглинув часопростір,
Твій спадок - тисячі октав.