Пече душа, біль розриває груди.
Вини не бачу – непорозуміння…
Плівок в лице і болі, і осуди
Посипалось в город окрім каміння.
За що таке, хіба я винен в чому?
Я все робив, як любляча людина.
Прошу тебе, ти розберись у всьому,
Не відкидай – любов ця лебедина.
Страдати я навчився із роками,
Бо все життя надіюсь і кохаю.
Я сльози болю розітру руками,
Обдумай все, прошу тебе, благаю!
