Ні чоловіка, ні сусіда Василя.
А свято – йде?
Народ щодуху по хатах своїх гуля,
лиш я ніде.
Пригрілись десь мої знайомі Василі
в цупких руках,
чи байдикують на Канарах та Балі
в гурті Натах.
А я Канарами цікавлюся здаля,
як і Балі.
На самоті мрійливо жду на Василя
в своїм селі.
А що, як справді забреде до мене гість?
Розбудить штиль,
з коня постукає в вікно і доповість:
Я – твій Василь!
03.01.2018
ПРЯМО ГАРНО!
Ех жаль що я не Василь, ех жаль!
Доречі, а Васильович пайдьот?
Щастя Вам, весняного настрою,натхнення і
надодачу справжнього живого Василя.