Перша весняна гроза...
Із запахом цвіту.
Вмиває листочки , як чиста сльоза.
І тепла й холодна водночас.
Барабанять краплини добра.
Блискавиця леститься у небі раз - у - раз.
А грім наче коні - тупоче.
Землю омити , оновити , в обійми узяти хоче.
Он яка.
Сильна.
Вільна.
Непідвладна земним страхам.
Бавиться з гіллям і вітром.
Не лякає , а тільки сміється.
Щиро, щиро ллється...
І зтемніло ураз .
Але ж минеться...